Консультат информирует

03 Апр, 2007 08:58

Чи маю я право на пенсію за вислугу років, якщо працюю в здоровпункті заводу медсестрою?
В. Чабанюк, м. Світловодськ.

Право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров’я, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 р. №909.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. №385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 12.11.2002 р. за №892/7180, затверджено Перелік закладів охорони здоров’я, згідно з пунктом 1.2 якого до амбулаторно-поліклінічних закладів віднесено пункти охорони здоров’я (здоровпункти). Раніше такі пункти створювалися на підприємствах для організації медичної допомоги працівникам цих підприємств, але входили до складу поліклінік.
Починаючи з 1992 р., у зв’язку із дефіцитом бюджетних коштів ці підрозділи було передано на баланс підприємств із збереженням їхніх функцій і посад медичних працівників, що підтверджується ліцензіями на право займатися медичною діяльністю.
Відповідно до Примітки 2 до зазначеної вище постанови (909-93-п) робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених зазначеним Переліком (z0892-02), дає право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої належності та форми власності цих закладів.
Державна акредитація закладу охорони здоров’я (далі — акредитація) — це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в нього умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.
Акредитації підлягають, незалежно від форми власності, всі заклади охорони здоров’я.
З огляду на зазначене, пункти охорони здоров’я (здоровпункти), які функціонують на підприємствах та пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров’я, належать до закладів охорони здоров’я, робота в яких на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) дає право на пенсію за вислугу років відповідно до чинного законодавства.

Чи зараховується до страхового стажу період проживання дружин військових офіцерів з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість для їхнього працевлаштування за спеціальністю?

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (1 січня 2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість для їхнього працевлаштування за спеціальністю, зараховувався до стажу роботи для призначення пенсії, але не більш як 10 років. Зазначений період не зараховувався при збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи в жінок.
Період проживання (до 1 січня 2004 р.) дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість для їхнього працевлаштування за спеціальністю, зараховується до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ст. 27 (крім ч. 2) і 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але тривалістю не більш як 10 років. При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний повний рік роботи понад 20 років жінкам під час обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 названий період не враховується.

Я працюю у приватного підприємця. Він видав мені довідку про доходи для призначення житлових субсидій, проте печаткою її не завірив, бо її (печатки) у нього нема. Що робити в чтакому разі?
С. Житник, Кіровоградський район.

Статтею 207 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Обов’язок працедавця видати на вимогу найманого працівника довідку про його доходи передбачена статтею 31 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР “Про оплату праці” та статтею 49 Кодексу законів про працю України (зі змінами та доповненнями).
У свою чергу, у формі Довідки про доходи, яка видається для подання в органи праці та соціального захисту населення та підтвердження суми загального доходу при призначенні соціальної допомоги та житлових субсидій, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27.08.2004 р. №192, зазначено, що за відсутності у фізичної особи — підприємця печатки додається копія свідоцтва про державну реєстрацію.
Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що обов’язковість посвідчення печаткою довідок про доходи, які видаються фізичною особою — роботодавцем на вимогу працівника, чинним законодавством непередбачена.

Чи повинна збільшуватись тривалість відпустки по вагітності та пологах, якщо я крім основної роботи займаюсь підприємницькою діяльністю? Яка взагалі тривалість таких відпусток?
М. Собко, м. Кіровоград.

Відповідно до статті 38 Закону України від 18.01.2001 №2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі — Закон) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів.
Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів).
Розмір допомоги по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
При цьому Законом не передбачається збільшення тривалості відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами при поєднанні основної трудової діяльності робітника заводу з підприємницькою діяльністю.
Також зазначаю, що державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснює Міністерство праці та соціальної політики України. Отже, для вирішення питання по суті пропонуємо Вам звернутись на адресу Мінпраці (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, тел./факс: 220-00-98) з викладеною конкретною інформацією про дату відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відомостями щодо суми сплачених Вами страхових внесків.

Які пільги по сплаті податків мають право використовувати ветерани, інваліди, та учасники бойових дій у ВВв?
Д. Винокуров, м. Кіровоград.

Одним із основних завдань, спрямованих на захист ветеранів війни і, зокрема, інвалідів війни, є установлення для них пільг по податках, що сплачуються фізичними особами.
З 1 січня 2004 року оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України від 22 травня 2003 року №889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон). Цим Законом значно знижено податковий тиск на всіх платників податку шляхом установлення ставки оподаткування 15 відсотків (на перехідний період 2004-2006 роки — 13%), а також запроваджено значний обсяг пільг з оподаткування.
Так, Законом установлено пільги всім платникам податку (незалежно від розміру одержаного доходу) — у вигляді невключення до об’єкта оподаткування окремих видів доходів (п. 4.3 ст. 4 Закону), надання податкового кредиту, а для малозабезпечених платників — ще й у вигляді надання податкової соціальної пільги (ст. 6 Закону).
Зокрема, з 1 січня 2005 року з урахуванням Закону України від 01.07.2004 р. №1958 “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної матеріальної та соціальної допомоги, у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до законів, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Відповідно до статті 6 Закону ця пільга встановлюється в залежності від категорій платників у розмірах 100, 150 та 200 відсотків від мінімальної заробітної плати та застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати у разі, якщо її розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4.
Оскільки на 1 січня 2005 року мінімальна заробітна плата становила 262 грн. на місяць, то з урахуванням прикінцевих положень Закону, згідно яких податкова соціальна пільга у цьому році надається у розмірі 50 відсотків від мінімальної заробітної плати, у 2005 році загальний місячний оподатковуваний доход кожного платника податку, дохід якого не перевищує встановленого пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону рівня, зменшуватиметься на суму податкової соціальної пільги, яка становить 131 грн. (262 грн. х 50%).
Згідно із пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону учасники бойових дій під час Другої світової війни, в т.ч. інваліди I та II групи, мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 200%, що становила 262 грн. у 2005 році.
Верховною Радою України 15 червня 2004 року прийнято Закон України за №1781 “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо податкових соціальних пільг)”, який набрав чинності з 1 січня 2005 року.
Цим Законом, зокрема, внесені зміни до підпункту “б” підпункту 6.1.3 пункту 6.1 статті 6 Закону №889, згідно яких особи, які під час Другої світової війни працювали в тилу, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, також мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 200 відсотків від мінімальної заробітної (262 грн.) плати незалежно від того, чи мають вони державні відзнаки, чи ні.
Податкова соціальна пільга надається на підставі заяви, поданої роботодавцю та відповідних документів, що дають право на її застосування, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2035 “Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги”.
Водночас повідомляємо, що згідно з пунктом 22.2 статті 22 Закону у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, а згідно п. 22.11 цієї статті інші не податкові закони, в т.ч. і Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, повинні бути приведені у відповідність до Закону України №889 у частині оподаткування і звільнення від сплати цього податку.
Іншими податковими законами, які регулюють порядок сплати фізичними особами податків, також встановлені пільги для ветеранів війни, в тому числі для інвалідів. Зокрема:
По земельному податку
Відповідно до Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР "Про плату за землю" за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України (ст. 121 ЗКУ): від сплати земельного податку звільняються інваліди I і II груп та особи, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в т.ч. інваліди війни).

По податку з власників транспортних засобів
Законом України від 11.12.91 р. №1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (у редакції Закону від 18.02.97 р. №75/97-ВР, із змінами і доповненнями) інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см куб. або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см куб. чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м. Від сплати цього податку, стосовно названих транспортних засобів, звільняються також всі особи, зазначені у статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

По державному миту
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р.
№7-93 “Про державне мито” (із змінами і доповненнями) за вчинення в інтересах громадян дій та видачу документів, що мають юридичне значення, від сплати державного мита звільняються:
інваліди I та II групи;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизан), які загинули чи пропали безвісті, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Пільга по сплаті державного мита названим особам надається по всіх діях і документах, що стосуються безпосередньо таких осіб, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів, що мають юридичне значення.
За видачу громадянам України паспортів для виїзду за кордон, документів, які їх замінюють, а також за продовження строку дії цих документів, учасники Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту СРСР і Української РСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії та колишніх партизан, ставки державного мита за відповідні дії знижуються на 50 відсотків.

Автор: Сергей ЧерновАрхив / Общественный адвокат